Буковинський ансамбль

У чудовому Буковинському краї в листопаді 1944 року при Чернівецькій обласній філармонії був заснований професійний художній колектив – Буковинський ансамбль пісні і танцю, організатором якого став збирач пісенного фольклору, самобутній композитор Григорій Шевчук. У різні часи починаючи з 1950 року художніми керівниками колективу були Петро Лисоконь, Георгій Реутський, Сергій Трофимов, Петро Окружко, Алла Серебрі, які сприяли творчому зростанню ансамблю.

  В 1962 році ансамбль очолив випускник Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, потім народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Андрій Кушніренко, який зробив величезний внесок у творчий доробок колективу. Зберігаючи етнографічну самобутність, він домігся високого професіонального виконавського рівня, філігранної відточеності та чистоти звучання хору, розширив жанрову палітру ансамблю, збагатив його репертуар високохудожніми творами, обробками народних пісень. Під керівництвом Андрія Кушніренка державний заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю став одним із кращих мистецьких колективів України. Корифей українського хорового мистецтва А.Авдієвський після концерту ансамблю в м.Києві у Національному палаці мистецтв «Україна»сказав: «Концерт буковинців відзначається оригінальністю, цікавою побудовою концертної програми. В цьому заслуга артистів ансамблю і особливо його керівника А.Кушніренка». Поет-пісняр Михайло Ткач писав: «Андрій Кушніренко – яскрава творча особистість. І додамо, що саме ця особистість, а ніякі інші фактори впродовж пятьох десятиліть визначала творче обличчя колективу» Тому цілком заслужено і справедливо сьогодні колектив ансамблю носить імя – присвяту імені А.Кушніренка.

  В ансамблю творчо зростали і примножували творчий успіх колективу заслужений артист України, балетмейстер-постановник танців Дарій Ластівка, багаторічні керівники оркестрової групиансамблю, заслужений працівник культури України Ілля Міський та Юрій Блещук, бас-профундо заслужений артист України Юрій Січковський, солісти заслужені артисти України Я.Солтис, М.Мельничук, М.Поляков, поет-пісняр М.Бакай, збирач народного фольклору заслужений артист України М.Ребойчук.

Вокально – хореографічне мистецтво яке репрезентує ансамбль, його яскрава самобутність виконавського стилю, поєднаного з високою професійною культурою, забезпечують йому визнання як одного з найкращих колективів України. Характерною рисою для колективу є те, що мішаному хору, який має повний діапазон плекається академічна манера співу. Це дає можливість на професійному рівні виконувати як обробки народних пісень при створенні партитур в яких застосовується різноманітні колористичні характеристики з використанням різнобарвного тембрового звучання, що відтворює як специфіку даного регіону, так і класичний хоровий репертуар.

  Справжньою творчою окрасою концертів Заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю ім. А.Кушніренка є вокально-хореографічні композиції як «Весна красна», «Свято урожаю», «Щедрий вечір», «Ружаниця», «На толоці», «Від Дунаю до Дністра», «Буковинське подвіря», «Український вертеп». Мелодії рідного краю, записані і майстерно оброблені так щедро і щиро даровані глядачам артистами на концертах, закріплюють у серцях глядачів любов до Буковинського краю.

  На даний період творчого життя Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю ім. А.Кушніренка його творчий, концертний репертуар  доповнюють сучасні хорові і хореографічні номери і композиції, які доповнюють мистецьку палітру колективу під керівництвом творчих учнів А.Кушніренка: художнього керівника і головного диригента народного артиста України Я.Солтиса, головного балетмейстера постановника заслуженого артиста України Л.Сидорчука, керівника оркестрової групи лауреата літературно-мистецької премії ім.С.ВоробкевичаР.Стефаніва, хормейстера – диригента С.Мунтяна, хормейстера В.Гураля.

  Заслужений академічний буковинський ансамбль пісні і танцю ім.А.Кушніренка – поняття збірне. Він уособлення. Він голограма національної культури нашого краю, верхня точка гори, яка має неперебутній скарб – творчість, вигранену віками.